ЖВПК

Положення про організацію освітнього процесу у коледжі

Міністерство освіти і науки України

Жовтоводський промисловий коледж

Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

 

                        ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом директора ЖВПК ДНУ

від «___» ________ 2016 р. №

 

  

 

Положення

про організацію освітнього процесу у

Жовтоводському промисловому коледжі

Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

 

 

  

Розлянуто і схвалено

Педагогічною радою

ЖВПК ДНУ ім.О.Гончара

« 23»  листопада  2016р.

протокол № 3

 

 

  

 

2016

1. Загальні положення

1.1 Жовтоводський промисловий коледж Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (далі – Коледж) – вищий навчальний заклад І рівня акредитації, що діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певному рівні вищої освіти, проводить навчальну та методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти з урахуванням їхніх потреб, інтересів і здібностей.

1.2 Положення про організацію освітнього процесу в Жовтоводському промисловому коледжі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (далі − Положення) розроблено відповідно до Конституції України, законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, Статуту Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Положення про організацію освітнього процесу в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара та інших нормативно-правових актів у галузі вищої освіти.

1.3 Мовою викладання в коледжі є державна мова. Коледж має право приймати рішення щодо викладання однієї чи кількох дисциплін англійською або іншими іноземними мовами, забезпечивши в цьому разі знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.

1.4 Це Положення є основним нормативним документом, що регламентує організацію та проведення освітнього процесу в Коледжі.

2. Нормативно-правова база організації освітнього процесу

2.1 Організація освітнього процесу в Коледжі базується на законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», стандартах освітньої діяльності, стандартах вищої освіти та інших актах законодавства України з питань вищої освіти.

2.2 Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу.

2.3 Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.

2.4 Зміст навчання визначають в освітній (освітньо-професійній) програмі, структурно-логічній схемі підготовки, навчальних планах, робочих навчальних планах, програмі навчальних дисциплін, нормативних документах органів державного управління в галузі вищої освіти та Коледжу.

2.5 Структурно-логічна схема підготовки – це наукове й методичне обґрунтування процесу реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми підготовки, що є основою для створення навчального та робочого навчального планів.

2.6 На підставі освітньої (освітньо-професійної) програми з кожної спеціальності і спеціалізації (у разі наявності) розробляють навчальний план, у якому відображають відомості про галузь знань, спеціальність і спеціалізацію (у разі її наявності), освітній рівень, кваліфікацію, що здобувають, графік освітнього процесу; визначають нормативний термін навчання, перелік та обсяги обов’язкових і вибіркових навчальних дисциплін (навчальні курси, практики із вказаними кредитами ЄКТС і навчальними годинами), послідовність їх вивчення, дані про кількість і форми семестрового контролю, атестації, загальний бюджет навчального часу за весь нормативний термін навчання та його розподіл на аудиторний час та час, відведений на самостійну роботу, а також розподілення бюджету аудиторного навчального часу за окремими формами занять з кожної навчальної дисципліни та за весь термін навчання. Навчальні плани розробляють окремо для кожної з форм навчання.

2.7 Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складають робочий навчальний план, який затверджує заступник директора з навчально-виховної роботи.

2.8 Навчальна програма дисципліни, що входить до освітньої (освітньо-професійної) програми, визначає місце й значення навчальної дисципліни, її загальний зміст, послідовність й організацію форм вивчення, вимоги до знань і вмінь. Навчальні програми дисциплін, що викладають у Коледжі, розробляють провідні педагогічні працівники Коледжу. Навчальні програми дисциплін затверджують в установленому порядку.

2.9 На підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану на кожний навчальний рік складають робочу програму навчальної дисципліни, яка містить викладення конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та обсяг, визначає форми та засоби поточного й підсумкового контролю.

2.10 За відповідність рівня підготовки здобувача вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти відповідають завідувач відділенням, голови циклових комісій.

3. Освітній процес

3.1 Освітній процес у Жовтоводському промисловому коледжі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара – це інтелектуальна, творча діяльність у галузі вищої освіти, яку проводять через систему науково-методичних і педагогічних заходів та яка скерована на передавання, засвоєння, примноження й використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

3.2 Стандарти освітньої діяльності розробляють для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності зі створенням умов для осіб з особливими освітніми потребами, і вони є обов’язковими до виконання. Стандарти освітньої діяльності розробляють та затверджують у Міністерстві освіти і науки України, погодивши з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

3.3 Стандарти вищої освіти розробляють для кожного рівня вищої освіти вмежах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовують для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності.

Стандарти вищої освіти з кожної спеціальності розробляє центральний орган виконавчої влади в галузі освіти і науки з урахуванням пропозицій галузевих державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, і галузевих об’єднань організацій роботодавців та затверджує їх, погодивши з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

3.4 Коледж у межах ліцензованих спеціальностей може запроваджувати спеціалізації, перелік яких визначає та затверджує педагогічна рада коледжу за поданням завідувача відділенням.

4. Освітні програми

4.1 Освітня (освітньо-професійна) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, потрібних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.

4.2 Обсяг освітньої (освітньо-професійної) програми підготовки становить:

  • для підготовки молодших спеціалістів на базі базової загальної середньої освіти – 6480 академічних годин для технічних спеціальностей та 4320 годин для економічних спеціальностей.

5. Графік освітнього процесу

5.1 Графік освітнього процесу за очною формою навчання розробляють з урахуванням того, що навчальний рік в Коледжі розпочинається зазвичай першого вересня й охоплює осінній та весняний семестри, періоди сесійного контролю знань (зимова та літня екзаменаційні сесії), практичне навчання, заходи з атестації, канікулярну відпустку.

5.2 Тривалість навчання за освітніми програмами підготовки (нормативні терміни):

  • молодших спеціалістів за очною формою навчання − три роки та десять місяців для технічних спеціальностей на базі базової загальної середньої освіти та на базі повної загальної середньої освіти – не більше двох років та десяти місяців;
  • молодших спеціалістів за очною формою навчання – два роки та десять місяців для економічних спеціальностей на базі базової загальної середньої освіти та на базі повної загальної середньої освіти не більше одного року та 10 місяців.

5.3 Вивчення всіх нормативних навчальних дисциплін завершують заліком або екзаменом. Сумарна кількість екзаменів та заліків з урахуванням практик та курсових робіт (проектів) за навчальний рік не може перевищувати 16, серед них не більше п’яти екзаменів протягом однієї екзаменаційної сесії.

5.4 У графіку освітнього процесу час на виконання курсових робіт (проектів) не планують.

5.5 Графік освітнього процесу передбачає проведення підсумкової атестації випускників за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста впродовж не менше одного тижня за кожною формою атестації – комплексного кваліфікаційного екзамену, захисту випускної кваліфікаційної роботи (проекту).

6. Навчальний план

6.1 Навчальний план розробляють на ввесь нормативний термін навчання робочі групи, до складу яких входять заступник директора з навчально-виховної роботи,  завідувач відділенням, голова та провідні фахівці випускових циклових комісій.

Навчальний план обговорюють на засіданні випускової циклової комісії, педагогічній раді. Навчальний план підписує директор коледжу та затверджує ректор університету .

6.2 Тижневий обсяг бюджету аудиторного навчального часу студента, який здобуває освітньо-кваліфікаційний рівень за денною формою навчання, становить:

  • молодший спеціаліст – 30-32 години.

6.3 Навчання здобувачів вищої освіти (студентів) здійснюють за робочими навчальними планами.

6.4 Вибіркові навчальні дисципліни, введені Коледжем до освітньої (освітньо-професійної) програми підготовки й унесені до робочого навчального плану, є обов’язкові для вивчення здобувачем вищої освіти.

6.5 Робочий навчальний план затверджує заступник директора з навчально-виховної роботи протягом перших трьох тижнів з початку навчального року. Виконання робочого навчального плану здобувач вищої освіти здійснює протягом часу, який не перевищує терміну його навчання.

6.6 За виконання навчального плану відповідає здобувач вищої освіти. Невиконання навчального плану з вини здобувача вищої освіти є підставою для відрахування його з Коледжу.

6.7. Контроль за реалізацією навчальних планів здобувачів вищої освіти здійснюють випускові циклові комісії та завідувач відділенням.

7. Форми навчання

7.1 Навчання в Коледжі здійснюють за такими формами:

  • очна (денна);

7.2 Денна (очна) форма навчання є основною формою здобуття вищої освіти та кваліфікації у коледжі.

8. Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

8.1 Форми організації освітнього процесу.

Освітній процес у коледжі здійснюють за такими формами:

  • навчальні заняття;
  • самостійна робота;
  • індивідуальні завдання;
  • практична підготовка;
  • контрольні заходи.

8.2 Навчальні заняття.

Основними видами навчальних занять у коледжі є такі: лекція, лабораторне, практичне, семінарське заняття, індивідуальне заняття, консультація.

8.2.1 Лекція – основний вид проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичногоматеріалу.

Лекція зазвичай є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематику курсу лекцій визначають у робочій програмі навчальної дисципліни.

Лекції проводять у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний перед початком відповідного семестру подати до випускової циклової комісії складений конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для цієї навчальної дисципліни. Конспект лекцій може бути віддрукований, або зберігатися на електронних носіях і друкуватися за вимогою, або може бути представлений як презентація.

Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежує свого трактування навчального матеріалу, форм і засобів доведення його до здобувачів вищої освіти.

8.2.2 Лабораторне заняття – вид навчального заняття, під час якого здобувач вищої освіти під керівництвом педагогічного працівника особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методиками експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводять у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводити в умовах реального професійного середовища (наприклад, на виробництві, у наукових лабораторіях). Перелік тем лабораторних занять визначають у робочій навчальній програмі дисципліни. Заміни лабораторних занять іншими видами навчальних занять зазвичай не дозволяють.

Лабораторне заняття охоплює такі етапи: проведення інструктажу із правил безпеки й контроль за їхнім дотриманням, проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з кожної виконаної роботи та його захист перед педагогічним працівником. Виконання кожної лабораторної роботи, яке є обов’язковим елементом контролю, оцінює педагогічний працівник.

Лабораторне заняття проводять зі здобувачами вищої освіти, кількість яких зазвичай не перевищує 12-15 осіб (повна академічна група – 25-30 здобувачів вищої освіти). Якщо проведення лабораторних занять з певної навчальної дисципліни потребує використання унікального обладнання, що є в одному екземплярі й спричиняє обмежений доступ здобувачів вищої освіти до робочих місць, а також зумовлене вимогами техніки безпеки, то повну академічну групу можна ділити під час проведення лабораторних занять на більшу кількість підгруп.

Питання щодо поділу повних академічних груп на кількість підгруп понад дві, а також поділу академічної групи, яка є неповною, вирішує заступник директора з навчально-виховної роботи  за поданням завідувача відділенням.

Підсумкові оцінки, які здобувач вищої освіти  отримує за виконання лабораторних робіт, ураховують під час виставлення семестрової підсумкової оцінки із цієї навчальної дисципліни.

8.2.3 Практичне заняття – вид навчального заняття, на якому педагогічний працівник організує детальний розгляд здобувачами вищої освіти окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння й навички їхнього практичного застосування через виконання здобувачем вищої освіти сформульованих завдань.

Основною дидактичною метою практичного заняття є розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, які здобувачі вищої освіти  отримали на лекціях та в процесі самостійної роботи і які скеровані на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь та навичок, розвиток творчого та усного мовлення здобувачів вищої освіти.

Перелік тем практичних занять визначають у робочій програмі начальної дисципліни й доводять до відома здобувачів вищої освіти.

Практичні заняття проводять в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених потрібними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводять з академічною групою, за винятком навчальних дисциплін «Іноземна мова», «Інженерна та комп’ютерна графіка», «Інженерна графіка» ( «Інженерне креслення», «Нарисна геометрія»).

Основою проведення практичного заняття є попередньо підготовлений методичний матеріал: тести для виявлення ступеня оволодіння потрібними теоретичними положеннями, система завдань різної складності для їх виконання здобувачами вищої освіти на занятті тощо. Такі методичні матеріали готує педагогічний працівник, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором цієї навчальної дисципліни.

Практичне заняття охоплює проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок, постановку педагогічним працівником загальної проблеми та її обговорення за участі здобувачів вищої освіти, виконання завдань з їхнім обговоренням, виконання контрольних завдань, їхню перевірку та оцінювання.

В окремих випадках, пов’язаних з вимогами техніки безпеки або з особливостями вивчення навчальної дисципліни, допускають поділ академічної групи на дві й більше підгруп відповідно до порядку, визначеному у п.п. 8.2.2 цього Положення.

Бали, які здобувач вищої освіти отримав за окремі практичні заняття, враховують під час виставлення підсумкової оцінки із цієї навчальної дисципліни.

8.2.4 Семінарське заняття – вид навчального заняття, під час проведення якого педагогічний працівник організовує дискусію за попередньо визначеними темами, до яких здобувачі вищої освіти готують тези виступів. Семінарські заняття можна проводити у формі бесіди, дискусії, рецензування та обговорення доповідей тощо.

Семінарські заняття проводять в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Вони сприяють розвиткові творчої самостійності здобувачів вищої освіти, поглиблюють їх інтерес до науки й наукових досліджень, розвивають культуру мови, уміння та навички публічного виступу, участі в дискусії.

Перелік тем семінарських занять визначають у робочій програмі навчальної дисципліни. На семінарському занятті педагогічний працівник оцінює виступи здобувачів вищої освіти, їхню активність у дискусії, уміння формулювати й відстоювати свою позицію тощо.

Бали, що отримав здобувач вищої освіти за окремі семінарські заняття, ураховують під час виставлення підсумкової оцінки із цієї навчальної дисципліни.

8.2.5 Індивідуальне заняття – вид навчального заняття, яке проводять зокремими здобувачами вищої освіти з метою підвищення рівня їхньої підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організовують за окремим графіком, який складає завідувач відділенням, з урахуванням індивідуального навчального плану здобувача вищої освіти. Ці заняття можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або кількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього рівня. Види індивідуальних навчальних занять, їхній обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного й підсумкового контролю визначають в індивідуальному навчальному плані здобувача вищої освіти.

8.2.6 Консультація – вид навчального заняття, на якому здобувач вищої освіти отримує від педагогічного працівника відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їхнього практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або її проводять для групи здобувачів вищої освіти залежно від того, чи педагогічний працівник консультує здобувачів вищої освіти з питань, пов’язаних з виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений педагогічному працівникові для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначають з урахуванням загального обсягу годин із цієї дисципліни.

Консультації протягом семестру проводять за графіком, який затверджує завідувач відділенням на початку семестру, консультації перед екзаменами проводять за розкладом сесії.

8.3 Самостійна робота.

Самостійна робота здобувачів вищої освіти є формою організації освітнього процесу, мета якої — забезпечити оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

8.3.1 Час для самостійної роботи регламентують у робочому навчальному плані. Він повинен складати від 30 до 50% загального обсягу навчального часу здобувача вищої освіти, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи здобувача вищої освіти з конкретної навчальної дисципліни визначають у її програмі, методичних матеріалах, завданнях та рекомендаціях педагогічного працівника.

Самостійну роботу забезпечують системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, практикумами тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи здобувачів вищої освіти повинні передбачати можливість самоконтролю. Для самостійної роботи рекомендують також відповідну фахову й періодичну літературу.

8.3.2 Самостійну роботу здобувач вищої освіти з навчальної дисципліни може виконувати в бібліотеці Коледжу, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах. В окремих випадках цю роботу проводять відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує індивідуальний доступ здобувача вищої освіти до потрібних дидактичних засобів. Графік доводять до відома здобувачів вищої освіти на початку поточного семестру.

Під час організації самостійної роботи з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп’ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) потрібно передбачати отримання консультації або допомоги з боку фахівця.

8.3.3 Матеріал навчальної дисципліни, передбачений для самостійного опрацьовування, виносять на підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, який було опрацьовано під час проведення навчальних занять.

8.4 Індивідуальні завдання.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (аналітичні огляди, розрахунково-графічні роботи, розрахункові, контрольні роботи (позааудиторні), курсові, випускні кваліфікаційні роботи (проекти) тощо) є одна з форм організації освітнього процесу в Коледжі, мета якого — поглибити, узагальнити та закріпити знання, які здобувачі вищої освіти одержують під час навчання. Індивідуальні завдання видають здобувачам вищої освіти в терміни, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни. Вони виконують їх самостійно, за потреби консультуючись з педагогічним працівником. Виконання індивідуальних завдань не входять до тижневого навчального аудиторного часу студента.

8.4.1 Аналітичний огляд – це індивідуальне завдання, яке сприяє поглибленню й розширенню теоретичних знань здобувачів вищої освіти з окремих тем навчальної дисципліни, а також розвиває навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Цю форму індивідуального завдання застосовують під час вивчення теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів.

8.4.2 Розрахунково-графічна робота – це індивідуальне завдання, яке передбачає виконання конкретного практичного навчального завдання звикористанням засвоєного під час лекцій та/або самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Значну частину такої роботи складає графічний матеріал, який виконують відповідно до чинних нормативних вимог та із застосуванням засобів комп’ютерної графіки, якщо це визначено в завданні.

8.4.3 Розрахункова робота – це індивідуальне завдання, яке передбачає виконання конкретної практичної навчальної задачі з використанням засвоєного під час лекцій та/або самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Основну частину розрахункових робіт складають розрахунки, які можуть супроводжувати ілюстративним матеріалом: графіками, векторними діаграмами, гістограмами тощо.

8.4.4 Контрольні роботи для здобувачів вищої освіти очної форми навчання це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання здобувачами вищої освіти певної практичної роботи на основі засвоєного теоретичного матеріалу. Завдання з контрольної роботи мають допомагати здобувачам вищої освіти в оволодінні термінологією, основними положеннями навчальної дисципліни, надавати навички виконання типових завдань, ситуацій тощо. КМР проводять під час аудиторних занять.

8.4.5 Курсова робота (проект) – це індивідуальне завдання, яке є творчим або репродуктивним щодо об’єктів практичної діяльності фахівця і яке здобувач вищої освіти виконує самостійно під керівництвом педагогічного працівника на основі знань та вмінь, набутих з конкретної та/або суміжних дисциплін.

Курсові роботи зазвичай мають навчально-дослідницький характер. Їх виконують здебільшого з фундаментальних дисциплін. Курсові проекти здобувачі вищої освіти виконують переважно під час вивчення загальнотехнічних і фахових навчальних дисциплін за навчальними планами технічних спеціальностей.

Курсові роботи (проекти) виконують з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних здобувачами вищої освіти за час навчання, та їх застосування до комплексного виконання конкретного фахового завдання.

Курсова робота (проект) має містити обґрунтовані теоретичні положення та висновки, які зробив здобувач вищої освіти на підставі аналізу наукової, художньої, методичної літератури, а також матеріали, у яких викладено результати прикладного дослідження проблеми.

Тематика курсових робіт (проектів) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни й тісно пов’язуватися із практичними потребами конкретного фаху. Результати виконання курсової роботи (проекту) мають свідчити про рівень знань здобувача вищої освіти з фахових навчальних дисциплін, а також про сформованість загальних та спеціальних професійних умінь та навичок.

Тематику курсових робіт (проектів) затверджують на засіданні циклової комісії протягом першого місяця навчального семестру. Мета, завдання та порядок виконання курсових робіт (проектів), зміст та обсяги окремих частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги визначають у методичних вказівках з їх виконання, які розробляють циклові комісії, і доводять до відома здобувачів вищої освіти разом з їх тематикою.

Керівництво курсовими роботами (проектами) здійснюють зазвичай найкваліфікованіші педагогічні працівники.

Курсові роботи (проекти) є окремими одиницями контролю. Їх оцінюють за наслідками захисту перед комісією, до складу якої входять три педагогічних працівники (серед них керівник проекту або роботи), до початку сесійного контролю знань.

Курсові проекти (роботи) зберігають у цикловій комісії  протягом трьох років, потім списують в установленому порядку.

8.4.6 Випускні кваліфікаційні роботи (проекти) виконують на завершальному етапі навчання здобувачів вищої освіти в Коледжі, і вони передбачають таке: систематизацію, закріплення, розширення теоретичних іпрактичних знань зі спеціальності та застосування їх для виконання конкретних технічних, економічних, виробничих й інших завдань; розвиток навичок самостійної роботи.

Здобувач вищої освіти має право обрати тему випускної кваліфікаційної роботи (проекту) за переліком тем, які визначає випускова циклова комісія, або запропонувати свою тематику роботи (проекту) з обґрунтуванням доцільності її розроблення.

Керівниками випускних кваліфікаційних робіт (проектів) призначають викладачів коледжу, висококваліфікованих спеціалістів виробництва. Порядок захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів) здійснюють відповідно до вимог галузевих стандартів освіти (Засобів діагностики якості вищої освіти).

Випускні кваліфікаційні роботи (проекти) зберігають у бібліотеці коледжу протягом п’яти років, потім списують в установленому порядку.

8.5 Практична підготовка

Практична підготовка здобувачів вищої освіти – обов’язковий компонент освітньо-професійної програми для здобуття освітнього ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти.

Дидактичною метою практичної підготовки здобувачів вищої освіти є оволодіння навичками, уміннями та способами організації майбутньої професійної діяльності.

Практична підготовка здобувачів вищої освіти – невід’ємна складова частина освітнього процесу, яку здійснюють через проходження практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними Коледжем договорами або у навчально-виробничих майстернях, що забезпечують практичну підготовку.

Практичну підготовку проводять зазвичай в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом педагогічного працівника Коледжу та спеціаліста із цього фаху.

Терміни проведення практичної підготовки визначають у робочому навчальному плані.

Практичну підготовку за наслідками публічного захисту результатів практики (у формі звіту або інших формах) оцінює   керівник практики у присутності всіх здобувачів вищої освіти відповідної академічної групи. Формою контролю практичної підготовки є диференційований залік.

Організацію практичної підготовки регламентують у Положенні про проведення практичної підготовки студентів Жовтоводського промислового коледжу Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

8.6 Контрольні заходи

Контрольні заходи охоплюють поточний та підсумковий контроль.

8.6.1 Поточний контроль здійснюють під час проведення лабораторних, практичних та семінарських занять, який має на меті перевірку рівня підготовленості здобувача вищої освіти до виконання конкретної роботи.

Поточний контроль здійснюють у формах опитувань та/або перевірки результатів виконання здобувачами вищої освіти окремих видів індивідуальних завдань, захистів лабораторних робіт, виступів на семінарських та практичних заняттях, виконання тестів, експрес-контролю, перевірки уміння публічно чи письмово подавати певний матеріал (презентація) тощо.

8.6.2 Підсумковий контроль проводять у формі семестрового контролю знань здобувачів вищої освіти.

Семестровий контроль проводять з метою оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти на окремих його завершальних етапах у формах семестрового екзамену, семестрового диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного в навчальній програмі, і в терміни, установлені в навчальному плані.

Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння теоретичного та практичного матеріалу з окремої дисципліни за семестр, що проводять як контрольний захід. Він передбачає обов’язкову присутність здобувача вищої освіти.

Семестровий диференційований залік (залік) – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу з певної дисципліни винятково на підставі виконаних індивідуальних завдань (результатів поточного контролю знань).

Диференційований залік (залік) для здобувачів вищої освіти за очною формою навчання не передбачає обов’язкової присутності здобувача вищої освіти.

З навчальної дисципліни в семестрі планують лише одну з форм семестрового контролю знань.

Результати екзамену та диференційованого заліку визначають за національною шкалою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), а заліку – за національною шкалою («зараховано», «не зараховано») і вносять до відомості успішності, залікової книжки та навчальної картки здобувача вищої освіти.

Складання семестрових екзаменів здійснюють відповідно до робочого навчального плану спеціальності  під час проведення екзаменаційних сесій згідно з розкладом, у якому визначають дату, час, аудиторію та екзаменатора.

Розклади екзаменів для очної форми навчання складає методист відділення, узгоджує в установленому в Коледжі порядку. Розклади екзаменів затверджує директор коледжу, а потім їх доводять до відома педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти не пізніше як за місяць до початку сесійного контролю знань.

Зміну часу та місця проведення контрольних заходів, аудиторії заборонено, крім випадків виробничої потреби. Унесення будь-яких змін до розкладів екзаменів здійснюють у порядку їх складання, узгодження та затвердження.

8.6.3 Здобувача вищої освіти, який не з’явився на екзамен без поважних причин, уважають таким, що одержав оцінку «незадовільно».

У випадку відсутності здобувача вищої освіти на контрольних заходах з поважних причин він зобов’язаний завчасно повідомити завідувача відділенням про причини своєї відсутності та протягом наступних трьох днів надати  документи, що підтверджують поважну причину його неявки на контрольний захід. У протилежному випадку причину відсутності не вважають поважною.

Здобувач вищої освіти, який не скаржився на стан здоров’я до початку екзамену та отримав під час екзамену оцінку «незадовільно», не має права на її оскарження із причин хвороби.

8.6.4 Здобувач вищої освіти, який за наслідками сесійного контролю знань має не більше 50% оцінок «незадовільно» чи «незараховано» від загальної кількості звітностей, має право ліквідувати академічну заборгованість у терміни, які визначає завідувач відділенням.

Ліквідацію заборгованостей контролює завідувач відділенням відповідно до графіку, який затверджує заступник директора з навчально-виховної роботи. Графіки ліквідації заборгованостей мають бути вчасно оприлюднені на інформаційних стендах розкладів екзаменаційних сесій та повинні створювати потрібні передумови для ефективної реалізації процедури ліквідації заборгованостей до початку наступного семестру. Семестрові екзамени та заліки під час ліквідації заборгованостей приймають винятково в письмовій формі. Відповідні письмові роботи зберігають у навчальній частині року.

8.6.5 Повторне складання екзаменів (заліків) допускають не більше двох разів з кожної навчальної дисципліни в установлені терміни: перший – лекторові-екзаменаторові, другий – комісії, яку формує завідувач відділенням. Отримання на комісії оцінки «незадовільно» або «незараховано» є підставою для відрахування.

Складання екзамену з метою підвищення позитивної оцінки допускають з дозволу директора Коледжу у виняткових випадках і лише за потреби перескладання здобувачем вищої освіти не більше двох екзаменів або диференційованих заліків з метою отримання диплому з відзнакою. Дозвіл надають за особистою заявою здобувача вищої освіти, погодженою з завідувачем відділенням та керівником органу студентського самоврядування.

8.6.6 Відповідальність за організацію та проведення сесійного контролю знань здобувачів вищої освіти несе завідувач відділенням. Контроль за організацією та проведенням сесійного контролю знань здобувачів вищої освіти здійснюють у порядку, який визначає директор Коледжу.

8.6.7 Спірні питання із проведення екзаменаційних сесій розглядає апеляційна комісія, права, обв’язки та персональний склад якої визначає директор Коледжу.

8.6.8 Організація та проведення семестрового контролю регламентуються «Положенням про проведення семестрового контролю знань у Жовтоводському промисловому коледжі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара», яке затверджує директор Коледжу.

8.6.9 Здобувачів вищої освіти, які повністю виконали вимоги робочого навчального плану поточного курсу, умови «Договору про підготовку молодшого спеціаліста на платній основі», наказом директора Коледжу переводять на навчання на наступний курс.

8.6.10 Здобувачів вищої освіти, які за наслідками екзаменаційної сесії мають академічну заборгованість з понад 50% навчальних дисциплін, практик, відраховують з Коледжу.

З Коледжу відраховують здобувачів вищої освіти, які після встановлених індивідуальних термінів складання екзаменів (заліків) мають академічну заборгованість хоч би з однієї навчальної дисципліни.

8.6.11 За наявності поважних підстав здобувачеві вищої освіти може бути надана академічна відпустка або можливість повторного проходження курсу навчання відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів.

9. Атестація здобувачів вищої освіти

9.1 Атестація здобувачів вищої освітице встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.

Атестацію здійснюють відкрито й публічно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації.

9.2 Для проведення атестації випускників Коледжу створюють екзаменаційні комісії. Терміни проведення атестації визначають у навчальних планах та в графіку освітнього процесу. Атестацію проходить кожен здобувач вищої освіти за умови виконання вимог відповідної освітньої (освітньо-професійної) програми.

Екзаменаційну комісію створюють як єдину для очної (денної, вечірньої) та заочної форм навчання з кожної спеціальності. За наявності великої кількості випускників (понад сорок) можна створювати кілька комісій з однієї спеціальності, а за умови малої кількості випускників (не більше десяти) – спільну комісію для споріднених спеціальностей.

Порядок формування персонального складу, організації роботи екзаменаційних комісій та звітності за підсумками атестації здобувачів вищої освіти регламентують у «Положенні про атестацію здобувачів вищої освіти та роботу екзаменаційної комісії Жовтоводського промислового коледжу Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара», яке затверджує директор коледжу.

9.3 Атестацію здобувачів вищої освіти в Коледжі проводять у формах складання комплексного кваліфікаційного екзамену та/або захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів).

Захист випускної кваліфікаційної роботи (проекту) проводять на відкритому засіданні екзаменаційної комісії за участі не менше двох третин складу та обов’язкової присутності її голови.

Результати складання комплексних кваліфікаційних екзаменів та/або захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів) оцінюють за стобальною шкалою і національною шкалою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

9.4 Коледж на підставі рішень екзаменаційних комісій видає наказ про присудження особам, які успішно виконали освітні (освітньо-професійні) програми вищої освіти, відповідних кваліфікацій, що складаються з інформації про здобуті особами ступені вищої освіти (освітньо-кваліфікаційні рівні), спеціальності та спеціалізації, та в певних випадках – професійні кваліфікації.

Особам, які успішно виконали відповідні освітні (освітньо-професійні) програми та пройшли атестацію, видають документ про вищу освіту державного зразка (диплом).

9.5 Здобувачі вищої освіти, які за наслідками виконання освітньої (освітньо-професійної) програми мають оцінки «відмінно» не менше 75 % зусіх навчальних дисциплін і практичної підготовки, оцінки «добре» з інших навчальних дисциплін та бальні оцінки із заліків не менше 75 %, пройшли атестацію з оцінкою «відмінно» та мають здобутки, що підтверджує висновок відповідної циклової комісії, отримують документ про вищу освіту державного зразка з відзнакою.

Здобувачів вищої освіти, які під час атестації отримали оцінку «незадовільно», відраховують з Коледжу. Їм видають академічну довідку.

9.6 Особи, які за наслідками атестації отримали незадовільні оцінки, мають право лише раз протягом трьох років після проходження атестації поновитися (умежах ліцензованого обсягу з відповідної спеціальності  на навчання в Коледжі за рахунок коштів юридичних або фізичних осіб для повторного проходження атестації за програмою, яка є чинною на час поновлення. У разі зміни форми атестації – за програмою, що була чинною в рік відрахування здобувача вищої освіти з Коледжу.

Здобувач вищої освіти, який не пройшов атестацію повторно, має право поновитися (у межах ліцензованого обсягу з відповідної спеціальності)  для повторного навчання в Коледжі протягом повного останнього семестру.

9.7 Здобувачам вищої освіти, які з поважних (документально підтверджених) причин не з’явилися для проходження атестації, директор Коледжу може змінити дату її проходження в межах тривалості навчання за відповідним освітнім ступенем (освітньо-кваліфікаційним рівнем). У разі неможливості проходження атестації такі особи мають право поновитися (у межах ліцензованого обсягу з відповідної спеціальності на навчання в Коледжі для проходження атестації під час наступного терміну роботи екзаменаційної комісії.

9.8 Після закінчення роботи екзаменаційної комісії випускні кваліфікаційні роботи (проекти) здобувачів вищої освіти випускова циклова комісія передає до бібліотеки Коледжу, де їх зберігають в установленому порядку.

10. Навчальний час здобувачів вищої освіти

10.1. Навчальний рік включає дні теоретичного навчання,  підсумкового семестрового  контролю (екзаменаційних сесій), державної підсумкової атестації, атестації випускників, всіх видів практик, вихідні та святкові дні, канікули.

10.2. В коледжі в навчальному році планується 41 тиждень навчання, які включають години теоретичного та практичного навчання та екзаменаційні сесії (до 3-х тижнів). Для студентів, що навчаються на основі базової загальної середньої освіти, навчальними планами спеціальностей  на другому курсі під час   літньої екзаменаційної сесії проводиться підсумкова державна атестація  з предметів, встановлених Міністерством освіти і науки України та з предмету  за вибором коледжу.

10.3.  Канікули встановлюються двічі на рік, загальною тривалістю не менше 11 тижнів. Їх конкретні терміни визначаються графіком навчального процесу на кожний навчальний рік.

10.4.  Навчальний рік за денною формою навчання поділяється на 2 семестри. Нормативний термін навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» визначається стандартами вищої освіти. Початок і закінчення навчання студента на відповідному курсі оформляється наказами директора.

10.5. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні. Обліковими одиницями освітнього часу студента коледжу є академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр, навчальний курс, навчальний рік.

10.6. Академічна година – це мінімальна облікова одиниця освітнього часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин, але не менше 40 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі – «пара»).

10.7. Навчальний  день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 8 академічних годин.

10.8. Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин.

10.9. Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається графіком освітнього процесу. Облік навчального часу здійснюється в академічних годинах та кредитах ЄКТС. Ціна кредиту ЕКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання складає 60 кредитів ЄКТС.

10.10. Навчальний курс – завершений період навчання здобувача вищої освіти протягом навчального року. Тривалість його перебування на навчальному курсі охоплює час теоретичного навчання, екзаменаційних сесій, практичної підготовки, канікул; на останньому курсі – час теоретичного навчання, екзаменаційної сесії, практичної підготовки, канікул, виконання випускної кваліфікаційної  роботи (проекту) та атестації.

10.11. Навчальний рік – завершений період навчання студента на відповідному курсі. Навчальний рік триває дванадцять місяців. Його розпочинають зазвичай першого вересня, i для здобувачів вищої освіти він складається з навчальних, вихідних, святкових і канікулярних днів та днів проведення підсумкового контролю.

10.12. Терміни та час проведення різних видів навчальної роботи регламентують у розкладах занять, екзаменів, роботі екзаменаційних комісій, графіках консультацій.

10.13. Аудиторні заняття в Коледжі тривають дві академічні години (пару), і їх проводять за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

Розклади занять на кожний семестр складають відповідно до графіку освітнього процесу з кожної спеціальності. Укладені розклади занять погоджують в установленому в Коледжі порядку, і їх затверджує директор коледжу.

Розклади занять оприлюднюють та доводять до відома педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти не пізніше трьох днів до початку семестру.

10.14. Відвідування навчальних занять (лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття) для здобувачів вищої освіти в Коледжі є обов’язкове.

10.15. Заборонено відволікати здобувачів вищої освіти від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, установлених розкладами, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

11. Робочий час педагогічних працівників

11.1. Робочий час педагогічних працівників визначається обсягом його навчальних, методичних і організаційних обов’язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані, та інших трудових обов’язків. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов’язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.

11.2. Обсяг навчальних занять,  виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження педагогічних працівників. Показники обов’язкових обсягів навчального навантаження педагогічних працівників у межах їхнього робочого часу щорічно встановлюються та набувають чинності наказом директора коледжу до початку навчального року. Обсяг навчального навантаження педагогічних працівників визначається згідно з чинним законодавством з урахуванням  результатів навчально-методичної роботи та обсягів прийому до навчального закладу.

У разі виробничої потреби педагогічний працівник у межах його робочого часу може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов’язковий обсяг навчального навантаження, який визначено в тарифікаційному списку. Додаткова кількість облікових годин не може перевищувати 50 % обов’язкового обсягу навчального навантаження.

11.3. Графік робочого часу педагогічних працівників визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, графіком контрольних та методичних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом педагогічних працівників. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому коледжем, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

11.4. Педагогічний працівник зобов’язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу. Забороняється відволікати педагогічних працівників від проведення навчальних занять та позааудиторних навчально-виховних заходів, передбачених розкладом та планами роботи.

11.5. Планування роботи педагогічних працівників здійснюється за індивідуальними планами, складеними у відповідності з планами навчальної та навчально-методичної  роботи коледжу. Форма індивідуального плану встановлюється коледжем.

Індивідуальні плани складаються всіма педагогічними працівниками (штатними, сумісниками, працюючими з погодинною оплатою), розглядаються і затверджуються на засіданнях циклових комісій.

Хід виконання індивідуальних планів педагогічних працівників періодично обговорюється  на засіданнях циклових комісій, методичній раді коледжу  з оцінкою якості виконання кожного виду робіт, передбачених планом.

11.6. Педагогічні працівники, які є завідуючими навчальними кабінетами (лабораторіями), керівниками гуртків, складають відповідні плани роботи у розрізі семестрів за формою, визначеною коледжем. Плани розглядаються на засіданні циклових комісій і затверджуються заступником директора з навчально-виховної роботи.

11.7. Залучення педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їхньою згодою або у випадках, передбачених законодавством.

11.8. Обов’язковим є підвищення кваліфікації педагогічних працівників (не рідше одного разу на п’ять років). Педагогічні працівники коледжу підвищують кваліфікацію у відповідних наукових установах, вищих навчальних закладах, на провідних підприємствах відповідного профілю. Зміст підвищення кваліфікації має відповідати профілю діяльності педагогічного працівника.

11.9. Щорічно за підсумками навчального року проводиться рейтингова оцінка діяльності педагогічних працівників. Результати оцінки оприлюднюються на підсумковій  педагогічній раді коледжу. Порядок оцінювання діяльності педагогічних працівників регламентується  Положенням   про рейтингову оцінку діяльності педагогічного працівника Жовтоводського промислового  коледжу ДНУ.

12. Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти

12.1. Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти передбачає здійснення в Коледжі таких процедур і заходів:

  • визначення принципів і процедур забезпечення якості вищої освіти та ухвалення їх на педагогічній раді коледжу;
  • здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх (освітньо-професійних) програм;
  • щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, педагогічних працівників Коледжу та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті Коледжу, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб;
  • забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • забезпечення наявності потрібних ресурсів для організації освітнього процесу, серед них самостійної роботи здобувачів вищої освіти, за кожною освітньою програмою;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
  • забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації;
  • інших процедур і заходів, які вносять циклові комісії.

12.2. Систему забезпечення в коледжі якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) за його поданням оцінює Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти або акредитовані ним незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на її відповідність вимогам системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджує Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

13. Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти

13.1 Підставами для відрахування здобувачів вищої освіти є:

  • завершення навчання за відповідною освітньою (освітньо-професійною) програмою;
  • власне бажання;
  • переведення до іншого навчального закладу;
  • невиконання навчального плану та графіку освітнього процесу;
  • академічна неуспішність (незадовільне складання екзаменів та заліків протягом сесії);
  • порушення умов договору (контракту), укладеного між Коледжем та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;
  • грубе порушення Правил внутрішнього розпорядку Жовтоводського промислового коледжу
  • Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара;здійснення аморального вчинку, непоєднуваного із продовженням навчання устудентському колективі, або негідна поведінка;
  • стан здоров’я на підставі висновків ЛКК;
  • інші випадки, передбачені законом.

Особа, яку відраховано з вищого навчального закладу до завершення навчання за освітньою (освітньо-професійною) програмою, отримує академічну довідку встановленого зразка, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і обсяг предмету в академічних годинах.

13.2 Здобувач вищої освіти має право на перерву в навчанні у зв’язку зобставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (освітньо-професійної) програми (за станом здоров’я, у зв’язку із призовом на строкову військову службу, у випадку втрати права на відстрочку від неї, за сімейними обставинами тощо). Таким особам надають академічну відпустку в установленому порядку. Навчання в освітніх установах (зокрема, й іноземних держав) може бути підставою для перерви в навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами Коледжу та вищими навчальними закладами.

Здобувачам вищої освіти, призваним на військову службу у зв’язку з оголошенням мобілізації, гарантують збереження місця навчання та стипендії.

Здобувачам вищої освіти, які реалізують право на академічну мобільність, протягом навчання в іншому вищому навчальному закладі на території України чи поза її межами, гарантують збереження місця навчання та виплату стипендії відповідно до Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність. Таких осіб не відраховують зі складу здобувачів вищої освіти.

13.3.  Особа, відрахована з Коледжу до завершення навчання за відповідною освітньою (освітньо-професійною) програмою, має право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу Коледжу. Поновлення на навчання осіб, які відраховані з Коледжу або яким надано академічну відпустку, а також переведення здобувачів вищої освіти здійснюють, як правило,  під час канікул.

13.4. Порядок відрахування, переривання навчання, поновлення й переведення осіб, які навчаються в Коледжі, а також порядок надання їм академічної відпустки визначено у Положенні, затвердженому  в Міністерстві освіти і науки України.



error: Content is protected !!